неділю, 6 грудня 2015 р.

Вітання з Днем Збройних Сил України

Збройні сили України -
Слава, гордість, міць країни!
Захищають мир, свободу
Служать рідному народу!
Щира шана і подяка
Хлопцям, молодим солдатам,
Що строкову службу чесно
Сприйняли, як борг почесний!

Матері й батьки шановні
Вихованням послідовним
Відчуття патріотизму
І повагу до Вітчизни
У серцях синів зростили -
Вартувати відпустили
Мирну, вільну і єдину
Незалежну Україну!

Тож вшануймо в день святковий
Всіх без винятку військових!
Завдяки їх чесній службі
Живемо у мирі, дружбі!
Адже мир тоді панує,
Коли армія чатує.      
Як швидко виріс ТИ, яким же став у нас дорослим...
Ми, як ніколи, вірим в силу доброти, та в те, що завтра буде спокій. І всі учасники АТО, в тому числі також і ти - повернешся додому. І я, і ти забудем ту страшенну осінь, коли пішов на передову віддати честь за мир і спокій...
Вітаю з ДНЕМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ!!! Бажаю всім миру і щоб якомога швидше всі наші родичі, рідні та друзі повернулись додому....

суботу, 28 листопада 2015 р.

Люди правди. Спецпроект до Дня пам’яті жертв голодомору

Якщо захочете поділитись моєю публікацією,натискайте на кнопочки -


http://1tv.com.ua/programs/liudypravdy



http://www.1tv.com.ua/video/12303

Комуністичний режим намагався приховати правду про Голодомор в Україні й назавжди знищити крихти пам’яті про цей злочин. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, листах до партійних "вождів" або ж родичів за кордон, але навіть згадувати в приватних щоденниках. Бо це могло зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ҐУЛАҐу. Однак, попри всі небезпеки, були люди, що відчували відповідальність перед наступними поколіннями і тому не могли мовчати, намагалися розповісти правду.
Люди правди – це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українці – вчителі, селяни. Одні публікували статті в західній пресі, інші – описували побачене й пережите у своїх щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.
Проект "Люди правди" на сайті Українського інституту національної пам’яті – www.memory.gov.ua

неділю, 22 листопада 2015 р.

Моя Україна.



Для перегляду відео  "МОЯ  УКРАЇНА"  натисніть  на зображення або на посилання під зображенням.



https://drive.google.com/file/d/0B_iEY-DQjQOnajNMS3laNWswUWc/view?usp=sharing

четвер, 19 листопада 2015 р.

Державні символи України.



Державні символи України.



Тризуб

Тризуб як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.


Державний прапор України



Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі

Державний гімн України


середу, 18 листопада 2015 р.

УРОК ІСТОРІЇ



Шановні відвідувачі мого блогу,для перегляду відео, натисніть будь ласка на будь яке зображення,або на посилання під ним.Приємного Вам перегляду,з повагою до вас вчитель історії - Мар'яна Ончуленко.










https://drive.google.com/open?id=0B_iEY-DQjQOnc3QxaEt6MFAxb3c

вівторок, 17 листопада 2015 р.

Посилання на відео "МАЙСТЕР - КЛАС"


Шановні відвідувачі мого блогу,для перегляду відео, натисніть будь ласка на зображення,або на посилання під ним. Приємного Вам перегляду, з повагою до вас - Мар'яна Ончуленко.



https://drive.google.com/open?id=0B_iEY-DQjQOnU1c2RXBGS19GdTg

понеділок, 16 листопада 2015 р.

З днем Студента, дорогі підкорювачі вершин науки!


Вітаю тих, хто здобуває "вищу"

Від вас залежить майбуття.

Нехай міцним буде граніт науки

І в світлих головах примножаться знання.


вівторок, 10 листопада 2015 р.

А чи знаєте ви чим цікавий день 11 листопада??? тоді прочитайте ----------------




Цей день в історії:

10 листопада—11 листопада—12 листопада
11 листопада — 315-й день року (316-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 50 днів.

Свята і пам'ятні дні
Ангола: день незалежності (1975)
Латвія: день Лачплеса (латис. Lāčplēša)
Мальдіви: день республіки (1968)
Польща: день незалежності (1918)
Бельгія, Франція, Нова Зеландія: день перемир'я
Великобританія, Канада, Австралія: день поминання загиблих у Першій світовій війні
США: день ветеранів


Релігійні
Православна церква:
Католицька церква: день святого Мартина

Іменини Православні: Анастасія, Авраамій, Марія, Клавдій, Астерій, Неон, Феоніла, Анна
Католицькі: Мартин

Події
1215 — скликаний найбільший в історії середньовіччя Латеранський Вселенський собор.
1417 — в Констанці завершився початий ще в 1414 році собор, який поклав край Великій схизмі, коли на папському престолі знаходилося одночасно до трьох пап. Новим папою був вибраний представник римської знаті Оддо Колона, який узяв собі ім'я Мартін V.
1480 — закінчилося «стояння на Угрі». Московське князівство позбавилось двохсотлітнього монголо-татарського панування.
1702 — загін запорізьких козаків визволив від польської облоги Білу Церкву.
1790 — в Англію з Китаю вперше завезені хризантеми.
1830 — проголошена держава Бельгія.
1872 — в Одесі заснований Бессарабсько-Таврійський банк.
1889 — Вашингтон став 42-м штатом США.
1893 — У Великому театрі у Москві відбулася прем'єра опери Петра Чайковського «Іоланта».
1909 — почалося будівництво головної бази ВМС США на Перл-Гарборі.
1917 — український полк, сформований з делегатів III Всеукраїнського військового з'їзду, придушив більшовицьке повстання в Києві
— у Росії введений 8-годинний робочий день
— на засіданні Петроградського революційного комітету вперше в Росії вжитий термін «ворог народу»
1918 — підписане Комп'єнське перемир'я, що означало капітуляцію Німеччини і кінець Першої світової війни
— територія Північної Буковини (сучасна Чернівецька область) передана до складу Румунії, де перебувала по 28 червня 1940 року, після чого перейшла до СРСР
— Румунські війська захопили Чернівці
— поляки скинули окупаційний режим німців у Варшаві. Проголошення незалежності Польщі.
1920 — частини Червоної армії взяли Перекоп, відкривши дорогу до Криму. Головну роль у розгромі врангелівців відіграли частини повстанської армії Нестора Махна. Петро Врангель наказав евакуювати Крим
1925 — вийшла перша пластинка Луї Армстронга.
1930 — запатентований газовий холодильник, винахід Альберта Ейнштейна та Лео Сіларда
1935 — на Горлівському хімічному заводі стався вибух, що послужило приводом для судового процесу над «саботажниками».

Джип «Вілліс»1940 — в США випущені перші автомобілі «Джип»
— нацисти розстріляли демонстрацію паризьких студентів на Єлисейських полях.
— У концтаборі Дахау страчено 55 польських інтелігентів — перша масова страта у Дахау
1943 — радянські війська зайняли місто Житомир, райцентр Іванків Київської області.
1952 — У Каліфорнії продемонстрована дія першого відеомагнітофона.
1972 — США закрили свою останню військову базу у В'єтнамі.
1973 — Ізраїль і Єгипет підписали договір, що завершив війну між ними.
1978 — Міністерство освіти УРСР видало директиву: «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).
1983 — студент Массачусетського університету Фред Коен продемонстрував перший у світі комп'ютерний вірус
1987 — картина Ван Гога «Іриси» продана за рекордну суму — 53,6 млн доларів
1990 — набула чинності Міжнародна конвенція про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних і психотропних речовин
1994 — американський мільярдер Білл Ґейтс на аукціоні в Нью-Йорку заплатив 30,8 млн доларів за рукопис Леонардо да Вінчі (рекордна ціна для рукописів).
1999 — у португальський парламент директор лісабонського зоопарку привів лева і тигра на знак протесту проти слабкого фінансування його установи
2002 — оглядач «Нової газети» Анна Політковська, посилаючись на джерела в Кремлі, оприлюднює твердження щодо препарату налоксон, який використовували російські спецслужби під час штурму театрального центру у Москві і від якого загинули понад 120 заручників, добраного з кількох варіантів особисто президентом Володимиром Путіним

Народились
1106 — Генріх IV — імператор Священної Римської імперії.
1513 — Станіслав Оріховський, український філософ.
1821 — Федір Достоєвський, російський письменник.
1835 — Маттіас Йокумссон — національний поет Ісландії та автор ісландського державного гімну (†1920).
1837 — Артур Ґроттґер, польський художник, провідний представник романтизму в польському мистецтві, автор циклу творів на тему повстання 1863–1864 рр.
1849 — Калашников Василь, російський винахідник річкових пароплавів.
1863 — Поль Синьяк, французький художник-імпресіоніст («Піщаний берег моря»).
1884 — Елеонора Рузвельт, дипломат, дружина президента Франкліна Делано Рузвельта.
1891 — Ліля Брік, муза Володимира Маяковського, старша сестра французької письменниці Ельзи Тріолє.
1894 — Павло Рибалко, радянський маршал бронетанкових військ, двічі Герой Радянського Союзу.
1912 — Анатолій, митрополит Паризький УАПЦ на Зх. Європу (п.1997)
1919 — Юхим Березін, український актор, член дуету «Тарапунька і Штепсель».
1919 — Кусенко Ольга Яківна, українська актриса.
1928 — Карлос Фуентес, мексиканський письменник.
1945 — Даніель Ортега Сааведра, президент Нікарагуа (1985–1990 рр. і від 2007 р.)
1958 — Вадим Сікорський, актор та режисер львівського театру імені Марії Заньковецької, заслужений діяч мистецтв України
1962 — Демі Мур, американська акторка.


Померли
1911 — Володимир Ніколаєв, український архітектор російського походження.
1946 — Микола Бурденко, хірург, один із творців нейрохірургії, перший президент Академії медичних наук СРСР.
1983 — Арно Бабаджанян, радянський композитор .
2004 — Ясер Арафат, лідер палестинського визвольного руху.
2005 — Пітер Друкер, американський економіст австрійського походження, який вважається батьком сучасної теорії менеджменту.
2012 — Ілля Олейников, російський актор.


ОДИН ДЕНЬ - ВРАЖЕНЬ БІЛЬШЕ,,,

румунський поет


15 січня – 160 років від дня народження румунського і молдавського поета-романтика Міхая Емінеску (справжнє Емінович) (1850-1889)

І завжди, як тільки тебе я згадаю,
Бідну мою душу стогін розтинає,
Рідна Буковино!
М.Емінеску

Народився в селі Іпотешти Ботошанського повіту (Румунія) у сім’ї дрібного поміщика.
Навчався в гімназії в Чернівцях. У 1869-1873 рр. Проживав у Відні і Берліні, був вільнослухачем Віденського університету. З 1874 р., повернувшись на батьківщину, працював в Яссах бібліотекарем, інспектором народних училищ. В 1877 р. переїхав до Бухаресту, де працював у консервативній газеті «Тимпул». У 1883 р. захворів на важкий душевний розлад.
Перший вірш опублікував у 1866 р. В поезії Емінеску важливе місце займають романтичні антитези добра і зла («Ангел і Демон»), мистецтва і життя («Венера і Мадонна»), любові земної і любові «досконалої», ідеальної (поема-казка «Мирон і блискуча красуня») та інші.
В останні роки свого життя у ліриці Емінеску все частіше звучать мотиви самотності, відчаю, недоступності щастя. Один з кращих творів Емінеску філософсько-символічна романтична поема «Лучафер».
Творчість Емінеску збагатила румунську і європейську романтичну поезію, сприяла оновленню словника і ритміки румунської мови. З Емінеску завершується романтичний напрямок у румунській літературі. Його поезії відомі у багатьох країнах світу, деякі стали народними піснями.
Помер Мігай Емінеску 15 червня 1889 року у Бухаресті.
В Чернівцях пов’язане місце з життям М.Емінеску приміщення ЗОШ № 14 (колишня початкова школа, де поет навчався протягом 1858-1960 рр.); ЗОШ № 1 (колишня німецька гімназія, де поет навчався з перервами в 1860-1866 роках); будинок № 19 по вулиці Пумнула, де Емінеску жив на квартирі у професора Арона Пумнула, наглядаючи за його бібліотекою і де він написав перші свої поезії; будинок Аглеї Дроглі – сестри поета (вул. Університетська, 34).
Ім’я М.Емінеску носить одна з вулиць м. Чернівців.
На приміщенні Чернівецької середньої школи № 1
15 червня 1989 р. встановлено меморіальну дошку з барельєфом поета. Напис українською мовою сповіщає: «У цьому будинку у 1860-1863 роках навчався класик літератури румунського і молдавського народів Михаїл Емінеску» (автор - скульптор Микола Мірошниченко).
У 2000 р. в сквері на розі вулиць Університетської та Ватутіна встановлено бронзовий пам’ятник поету (автор Думітру Горшковський).
В краєзнавчому музеї діє кімната М.Емінеску.

Література:
ЕМІНЕСКУ М. Зневірений духом / Міхай Емінеску.- К., 1989.
ЕМІНЕСКУ М. Поезії / Міхай Емінеску.- К., 1952.
ЕМІНЕСКУ М. Поезії / Міхай Емінеску.- К., 1974.
ЭМИНЕСКУ М. Избранное / М.Эминеску.- Кишинев, 1980.
ЭМИНЕСКУ М. Лирика / М.Эминеску.- М., 1968.
ЕМІНЕСКУ Міхай // Буковина. Визначні постаті 1774-1918: біогр. довідник / авт.-упоряд. О.М. Павлюк.- Чернівці, 2000.- С. 175-176.
***
ЕМІНЕСКУ Міхай // Богайчук М.А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук.- Чернівці, 2005.- С. 93-94.
***
БОЖЕСКУ М. Своєрідність фантастичної прози М.Емінеску / Марінела Божеску // Матеріали студентської наукової конференції 14-15 трав. 2003 р.: гуманітарні науки.- Чернівці, 2003.- Кн. 3.- С. 335-336.
ЛЮТИК М. Не тільки унікальна подія, а й творчий подвиг / М.Лютик // Емінеску М. Лучафер: поема / М.Емінеску, пер. з рум. В.Колодія.- К., 2004.- С. 13-14.
МИХАЇЛ Емінеску // Глогорожечка: кн. для чит. дітей дошк. та молод. шк. віку.- Чернівці, 2003.- С. 152.
МІХАЙ Емінеску: [(1850-1889) - класик румунської та світової літератури] // Колодій В. З вогню і квітів: книга перекладів / Віталій Колодій.- Чернівці, 2008.- С. 341-343.
***
ЛІТЕРАТУРНО-меморіальний музей Міхая Емінеску // Інформаційні матеріали для слухачів школи молодого екскурсовода: курс «Основи краєзнавства».- Чернівці, 2005.-
С. 41.
ПАМЯТНИК класику румунської літератури поету Міхаю Емінеску // Чернівці: 100 відомих адрес: довідник туриста-краєзнавця / Наталя Шевченко.- Чернівці, 2007.- С. 46.
ПОГРУДДЯ Міхая Емінеску // Заполовський В. Пам’ятники Чернівців = Denkmaler von Czernowitz / В.Заполовський, С.Осачук, Н.Шевченко.- Чернівці, 2007.-С. 30.
***

Він з-поміж нас підняв свою зорю,
з-поміж людей у горде високостя.
І він прийшов назавжди, а не в гості –
сказав собі: «Горю, та не згорю!»
В.Вознюк «Зоря Михая Емінеску»

БОГАЙЧУК М.А. Геній румунської поезії / М.Богайчук // Буковина.- 2000.- 14 січ.
БУРБАН В. Усе, що хотів сказати, сказав до 33 років / В.Бурбан // Дзеркало тижня.- 2005.- 22 січ. (№ 2).- С. 13.
ГАФІЙЧУК Г. Ще одна помилка біографів Емінеску / Г.Гафійчук // Буковин. віче.- 2003.- 22 жовт.
ГУСАР Ю. 15 січня народився видатний румунський поет Міхай Емінеску (1850-1889) // Юхим Гусар // Вечірні Чернівці.- 2008.- 10 січ. (№ 2).- С. 9.
ЛУЧКАНИН С. Незгасне сяйво зорі Емінеску: [літ. вечір в Буд. письм.] / С.Лучканин // Літ. Україна.- 2008.- 27 берез. (№ 12).- С. 2.
МІНТЕНКО М. Переспіви з М.Емінеску / М.Мінтенко // Буковин. віче.- 2007.- 18 лип. (№ 52).- С. 2.
НАЙВІДОМІШІ випускники ЗОШ № 1: [Міхай Емінеску (1850-1889)] // Свобода слова.- 2008.- 21 серп. (ч.32).- С. 17.
ПЕРНАЙ Н. У Новоселиці відкрито пам’ятник Міхаю Емінеску: [автор - скульптор з Румунії Іон Єремеску] / Н.Пернай // Свобода слова.- 2003.- 4 лип. (ч. 67).- С.2; Час 2000.- 2003.- 4 лип. (ч. 27).- С. 3.
РОМАНЕЦЬ О. У вінок шани Лучаферові / Олекса Романець // Буковин. журнал.- 2000.- № 1-2.- С. 161-163.
РОСИНСЬКА О. Кузня на Рудольфпляц і толока на вулиці Емінеску / О.Росинська // Свобода слова.- 2007.- 11 жовт. (№41).- С. 18.
САНДУЛЕСКУ Р. М.Емінеску – син двох народів: [«Дні Міхая Емінеску в Чернівцях»] // Буковин. віче.- 2005.- 21 січ.
СКОРОМОВКА Л. «Світло зірок злилося: Тарас Шевченко та Міхай Емінеску» // Доба.- 2005.- 24 берез. (ч. 12).- С. 4.
ФЕЩУК Н. Незгасна мить поезії Емінеску / Н.Фещук // Чернівці.- 2005.- 21 січ. (№ 3).- С. 13.
***
ВОЗНЮК В. Зоря Михая Емінеску: [поезія] / В.Вознюк // Буковин. журнал.- 2000.- № 1-2.- С. 169.
МИХАИЛ Эминеску: [вірш] // Фоменко В. Земная связь.- Чернівці, 2004.- С. 24.
ТОБІ, Емінеску: [вірш] // Васкан В.В. Спів душі.- Чернівці, 2006.- С. 147.
***
15 ЧЕРВНЯ – 120 років з дня смерті румунського і молдавського поета-романтика Міхая Емінеску (справжнє Емінович) (1850-1889) // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 р.): бібліогр. покажчик.- Чернівці, 2008.- С. 155-159.

неділю, 8 листопада 2015 р.

День украї́нської писе́мності та мо́ви


День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово

понеділок, 2 листопада 2015 р.

Опис педагогічного довіду


Опис педагогічного досвіду.

Я, Дячук Мар’яна Ярославівна, працюю в Лазещинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Це великий талан у моєму житті. Ви запитаєте чому? Та тому, що справдилася моя мрія з дитинства – бути вчителем.

Закінчивши в свій час Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича факультету історії, політології та міжнародних відносин за спеціальністю вчитель історії, я отримала базу знань щодо навчання та виховання підростаючого покоління.

На початку своєї педагогічної кар’єри я мала безліч перепонів. Але досвід приходить не зразу, його набувають з роками. Особливо вагоме значення він має у діяльності класного керівника, адже від того, як вчитель може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність виховного процесу.

Класний керівник – це в першу чергу керівник учнівського колективу дітей, що разом навчаються. Серед вчителів - предметників тільки класний керівник безпосередньо займається вихованням учнів. Тому ця робота, що зовні малопомітна, що фактично не має критеріїв оцінки, насправді є однією з найважливіших в результатах роботи школи як державного інституту.

Кожен педагог – предметник, педагогічний колектив школи в цілому докладають рук до цієї справи, але повсякденно з учнями – класний керівник.Сьогодні класний керівник робить глобальну роботу по вихованню нашої молоді.

Моя участь в цьому – це мій вклад в загальну справу.

Вивчити власну виховну діяльність – значить перед усім розкласти її на складові частини, зрозуміти з чого вона складається. Це не просте завдання, потрібно все проаналізувати, оцінити найдрібніші деталі своєї роботи.
Одне те, що потрібно відійти хоч на крок і подивитись на себе й своїх учнів, їх батьків зі сторони, узагальнити по можливості всі аспекти своєї роботи – принесе певну користь як для мене – педагога і класного керівника, - так і моїм дітям.