Урок № 17 Вчитель________________________
Тема уроку: Утворення та діяльність Кирило – Мефодіївського товариства.
Мета уроку:
- проаналізувати процес зміни лідерства козацької еліти в українському національно-визвольному русі вихідцями з різних верств українського суспільства;
- визначити роль Кирило-Мефодіївського братства для подальшого розвитку українського національно-визвольного руху, для створення основ майбутньої політичної організації;
- удосконалювати уміння робити висновки та порівняння; формувати вміння аналізувати історичні документи;
- виховувати інтерес до історичного минулого українського народу, повагу до людей – носіїв національної ідеї.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, атлас, портрети членів Кирило-Мефодіївського братства, портрет Т.Г.Шевченка, книга «Кобзар».
Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, політична нелегальна організація.
Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:
- визначити роль Кирило-Мефодіївського братства для подальшого розвитку українського національного руху в порівнянні з ішими суспільно-політичними подіями на території України.
ПЛАН УРОКУ:
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація знань та вмінь.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Національна ідея в суспільно-політичному русі І половини ХІХ ст.
2.Створення і склад Кирило-Мефодіївського братства.
3.Програмні документи.
4.Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Проблемне завдання уроку
Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?
Відповідь на це запитання учні повинні дати наприкінці уроку.
ІІ. Актуалізація знань та вмінь.
Перевірка домашнього завдання
1. Встановіть причини, які спонукали зародженню селянських виступів у 20-30-ті роки 19 століття. Очікувана відповідь: 1. Пригнічення українців Правобережної України. 2. Нав’язування католицизму. 3. Заборона будь-якого прояву національного питання серед українців. 4. Безправне становище українців. 5. Важкі умови панщини.
2. Укажіть, яку частину України охопили масові селянські повстання і під чиїм проводом. Очікувана відповідь: у 20-30-ті роки 19 століття Правобережну України охопили масові селянські повстання на чолі з Устимом Кармелюком.
3. Яка чисельність була у загонах У.Кармелюка й яким чином здійснювалось незадоволення селян? Очікувана відповідь: Загалом у загонах Кармелюка воювало майже 20 тисяч чоловік. Своє незадоволення пригніченням як соціальним, так і національним, і релігійним з боку польського уряду вони виявили через напади на поміщицькі маєтки на Поділлі та розподілом панського майна між селянами.
4. Хто такі опришки? Очікувана відповідь: Опришки – це народні месники, які підняли рух на Прикарпатті у 1810 – 1825 роках.
5. Які регіони також були охоплені повстаннями 20-30-х років 19 століття? Очікувана відповідь: У Сколівщині у 1824 – 1826 рр; у Буковині та Чортківщині (Східна Галичина) у 1838 році; на Закарпатті протягом 1820 – 1826 років; на Північній Буковині у 1843 році.
6. Який висновок можна зробити, після визначення причин й простеження тенденції селянських повстань цього періоду? Очікувана відповідь: На кінець 50-х років 19 століття посилився антикріпосницький рух, набирають обертів призиви щодо боротьби з політикою пригнічення українського населення.
7. Які результати антикріпосницьких повстань було отримано? Очікувана відповідь: Десятки людей було вбито й поранено, сотні – заслано до Сибіру, тисячі – покарано різками.
8. Таким чином, серед українців було сформовано ідеї. Назвіть ці ідеї? Очікувана відповідь: 1. Відміна кріпосного права. 2. Надання вільного розвитку українській нації. 3. Надання адміністративної автономії Правобережній Україні у складі Австрійської імперії.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
* Повідомлення учням теми, мети та тематичного плану уроку
* Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу учнями
Розповідь учителя про передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства
Слово вчителя: Перш ніж ми познайомимося із діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства, давайте пригадаємо, які існували етапи розвитку національних рухів у Східній Європі, в тому числі і в Україні:
Відповіді учнів:
1. Фольклорно-етнографічний – на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати та фольклорні пам’ятки.
2. Літературний (або культурницький) – відродження мови народу, боротьба за розширення сфери вжитку, особливо в літературі та освіті.
3. Політичний – більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.
Слово вчителя: Отже, згадавши етапи розвитку національних рухів у Східній Європі, в тому числі і в Україні ми можемо перейти до вивчення сьогоднішньої теми. Ніж розібрати Кирило-Мефодіївське товариство як таке, ми повинні з вами з’ясувати які передумови існували щодо утворення цього братерства.
1. Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства
Передумови
| |
▼▼▼
|
▼▼▼
|
Зовнішні передумови
|
Внутрішні передумови
|
|
|
2. Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- У 40-х роках ХІХ століття активізувалося національне життя в Києві і в Україні в цілому
- Рушійною силою національно-визвольного руху виступала малочисельна українська інтелігенція
- У Київському університеті згуртувалися найпомітніші постаті тогочасної України – письменник Пантелеймон Куліш, професор Микола Костомаров, етнограф О.Маркович, вчитель В.Бєлозерський, службовець Микола Гулак, художник і поет Тарас Шевченко та інші
▼▼▼
1843 рік
Виникнення таємного гуртка «Київська молода»
▼▼▼
Завдання гуртківців:
1. Ліквідація кріпацтва.
2. Піднесення культурно-освітнього рівня селянства.
3. Пробудження національної свідомості серед українців.
Члени гуртка не змогли вийти за межі пропагандистської та просвітянської діяльності і гурток саморозпустився
▼
Грудень 1845 рік
Утворення таємної політичної національно-патріотичної організації –
Кирило-Мефодіївського товариства (братерства)
Головне завдання: спонукати всіх слов’ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення.
Програмові цілі:
- Знищення кріпосного права і поділу населення на стани
- Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію
- Кожний слов’янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власну державу з республіканською формою правління у складі федерації
- Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів
- Розвиток національної мови та культури усіх слов’янських народів
- Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях
Форми та методи діяльності:
- Нелегальність та конспірація
- Прийняття присяги
- Проголошення взаємодопомоги
- Поширення освіти і грамотності серед населення
- Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури
Програмні документи:
3 березня 1847 року за доносом студента Київського університету Олексієм Петровим товариство було ліквідоване, а братчики заарештовані.
3. Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху
Слово вчителя: розглянувши передумови створення Кирило-Мефодіїівського товариства та його ідейні засади, перейдемо до оцінювання внеску в розвиток шляху українців до створення Української держави. І ніж перейти до самого процесу з’ясування внеску, давайте звернемося до матеріалу представленого в підручнику.
1. Робота з підручником
1. Прочитайте матеріал параграфу на с.89, автором якого є Орест Субтельний.
2. На основі прочитаного з’ясуйте, яке значення діяльності[9] Кирило-Мефодіївського товариства встановлює відомий історик? Тобто, що саме вдалося, за словами автора, зробити братчикам?
Очікувана відповідь:
Орест Субтельний виділив декілька хоч і не зовсім вдалих й реалізованих кроків кирилівців:
- Спроба інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку
- Привернення уваги царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості
- Початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом
Слово вчителя: таким чином, відходячи з оцінки й значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства Орестом Субтельним та простеженням й вивченням діяльності братчиків, ми можемо з вами оцінити значення цього товариства наступним чином.
Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання українського національно-визвольного руху полягало:
- Перша й найуспішніша спроба об’єднання на національних принципах української аристократії та селянства
- Конкретно окреслене прагнення об’єднання українців та засади цього об’єднання
- Прагнення української самостійності з боку творців української культури, а саме Тараса Шевченка
4. Місце Тараса Шевченка в українському визвольному русі
Слово вчителя: окреслюючи здобутки Кирило-Мефодіївського товариства ми з вами згадали митця української літератури та найкращу постать українського громадсько-політичного руху Тараса Григоровича Шевченка. Незвичайним є те, що митець перетворив на зброю свій хист художника та своє поетичне слово. Погляди Шевченка завдавали вади російському уряду, бо людина подолавши тернистий шлях від кріпака до загальновизнаного художника і поета, на власні очі бачивший страждання українців, з глибоким болем сприймавший нещастя свого народу та його гноблення, без страху демонстрував свій протест та бажання боротися проти царської тиранії. І перш ніж перейти до чіткого окреслення внеску Тараса Шевченка, хотілося б зачитати вам рядки з твору самого Шевченка «До Основ‘яненка»
Тяжко-важко…,
А ніхто не бачить…
Тільки ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава Україні!
Цей вірш було написано ще у 1839 році, саме тоді, коли в Україні тільки-но починають зароджуватися передумови національного руху та формування самосвідомості українців. І саме завдяки таким рядкам, українці розправляють свої пригноблені плечі.
Щодо місця Шевченка в українському національному русі, то треба зазначити, що:
- Шевченко віддавав пошану видатним історичним особам – Дорошенку, Полуботку, Хмельницькому
- Не ідеалізував історичне минуле, а навпаки засуджував Переяславську угоду з Росією, яка разом з ліквідацією Запорізької Січі призвела до занепаду України
- Виступав з критикою самодержавно-кріпосницьких порядків
- Вірив у силу всеслов’янського єднання
▼▼▼
Ідеї Тараса Григоровича Шевченка кликали на боротьбу наступні покоління українських революціонерів
Слово вчителя: і у підтвердження того, що дійсно Шевченко закликав майбутні покоління до боротьби за славетне життя України хочеться навести рядки із славнозвісного «Заповіту», який, до речі, був написаний 25 грудня 1845 року – період заснування Кирило-Мефодіївського товариства.
… Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Відповідь на запитання поставлене на початку уроку:
Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
Оцінювання учнів за роботу на уроці
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 14, с.86 – 91.
2. Опрацювати конспект.
3. Підготувати уривки з творів Тараса Григоровича Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї.
Натисніть на посилання і переходьте до презентації, яку я використовувала під час уроку!
https://docs.google.com/presentation/d/1IPoGhSEoJeMPoDt7sRwMwN8Wq9X05rc2sZ7OJ2dop_k/edit?usp=drive_webУрок №35 Клас 8 – А 8 – Б Дата__________
Варіант І
Завдання 1-6 містять по чотири варіанти відповідей) серед яких лише один правильний. Оберіть, на вашу думку правильний варіант
1. Укажіть дату спорудження мавзолею Тадж-Махал в Індії.
А) 1556-1605 рр.; В) 1525-1526 рр.; Б) 1630-1652 рр.; Г) 1632-1648 рр.
2. Укажіть дату початку революції в Англії.
А) 1640 р.; В) 1658 р.; Б) 1649 р.; Г) 1688 р.
3. Укажіть місто де О. Кромвель розгромив королівську армію Карла І.
А) Версаль; В) Лондон; Б) Регенсбург; Г) Нейзбі.
4. Укажіть визначення поняття «раджа».
A) Княжий титул в Індії;
Б) княжий титул в деяких мусульманських державах;
B) правитель в Османській імперії;
Г) державна канцелярія в Османській імперії.
5. Укажіть назву давньоіндійської епічної поеми.
А) «Подорож на Захід»; В) «Калевала»; Б) «Заборонене місто»; Г) «Рамаяна».
6. Укажіть прізвище першого президента США.
А) Т. Пейн; Б) Т. Джеферсон; В) Б. Франклін; Г) Дж. Вашингтон.
Достатній рівень
Завдання 7 містить чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть, на вашу думку правильний варіант
7. Укажіть правильний варіант заповнення пропусків
«Відновлення могутності Сефевідської держави відбулося за ш ах а__________ . Він створив боєздатну армію, основу якої складали__________ , вояки, фанатично віддані ісламу. Він переніс столицю держави до міста__________ .»
А) Надір-шахі, яничари, Герат; В) Аббасі І Великому, гулями, Іефаган;
Б) Ісмаїлі Сефеві, башибузуки, Керман; Г) Аббасі І Великому, яничари, Шираз.
8. Укажіть події, які відбулися у першій половині XVII ст.
1) Правління Катерини II;
2) страта короля Карла І Стюарта;
3) прийняття Петром І титулу імператора;
4) «Соборне уложеніє» царя Олексія Михайловича;
5) підписання Вестфальського миру;
6) третій поділ Польщі.
9.Укажіть правильний варіант заповнення пропусків.«Австрійський імператор, який правив у 1780-1790 рр._______ провів такі реформи: проголосив свободу________ , державною мовою була_______ .»
А) Фрідріх II, католицької церкви, англійська;
Б) Йосиф II, віросповідання, німецька;
В) Марія-Терезія, зборів, французька;
Г) Йосиф II, віросповідання, іспанська.
Високий рівень
9. Проаналізуйте реформи поданих історичних діячів і визначте їх вплив на історію країни, у якій ці реформи були проведені.
Реформи Петра І.
Варіант ІІ
Завдання 1-6 містять по чотири варіанти відповідей) серед яких лише один правильний. Оберіть, на вашу думку правильний варіант
1. Укажіть дату правління династії Мин в Китаї.
А) 1245-1582 рр.; В) 1368-1644 рр.; Б) 1390-1640 рр.; Г) 1620-1783 рр
2. Укажіть дату періоду Реставрації Стюартів в Англії.
А) 1643-1727 рр.; В) 1670-1671 рр.; Б) 1660-1668 рр.; Г) 1672-1725 рр
3. Укажіть правильну відповідь.«Оголошення, заява, урочисте проголошення основних принципів» — це
А) делегація; В) декларація; Б) памфлет; Г) закон.
4. Укажіть подію, яка відбулася раніше за інші.
А) Початок правління Єлизавети Петрівни в Росії;
Б) першій розділ Польщі;
В) Полтавська битва;
Г) кінець Семирічної війни.
5. Укажіть, чи правильні твердження.
1) У 60-ті рр. XVIII ст. в Англії почалася промислова революція.
2) Т. Джеферсон був автором декларації Незалежності США.
А) Обидва варіанти правильні; В) тільки другий варіант правильний;
Б) тільки перший варіант правильний; Г) обидва варіанти неправильні
6. Укажіть місто яке було засноване Петром І у 1703 р.
А) Москва; В) Курськ; Б) Санкт-Петербург; Г) Бєлгород.
Достатній рівень
Завдання 7 містить чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний. Оберіть, на вашу думку правильний варіант
7. Укажіть правильний варіант заповнення пропусків.
«У______ р. Північну Індію підкорив полководець___________ Він заснував державу.»
А) 1559, Акбар, Китай;
Б) 1526, Бабур, Моголів;
В) 1628, Шах-Джахан, Індія;
Г) 1658, Бабур, Османську імперію.
8. Укажіть події, у другій половині XVII ст.
1) Кінець правління короля Людовіка XIV;
2) реформи Марії-Терезії;
3) прийняття «Білля про права» в Англії;
4) реставрація Стюартів в Англії;
5) проголошення незалежності СІЛА;
6) відміна Нантського едикту.
9.Укажіть правильний варіант заповнення пропусків
«Найбільшої могутності абсолютна монархія у Франції досягла за правління короля _______ . В економіці проводилася політика______ , провідником якої був міністр фінансів_______ .»
А) Людовіка XIII, протестантизму, Мазаріні;
Б) Генріха IV Бурбона, меркантилізму, Ришельє;
В) Людовіка XIV, меркантилізму, Ж. Кольбер;
Г) Людовіка XIV, кальвінізму, Ришельє.
Високий рівень
9. Проаналізуйте реформи поданих історичних діячів і визначте їх вплив на історію країни, у якій ці реформи були проведені.
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
Урок №14 Клас 11 – Б Дата проведення__________ Вчитель____________________
Узагальнюючий контроль за темою
«Україна у перші повоєнні роки 1945 – 50 –х рр.»
Мета: визначити рівень засвоєння учнями знань за темою «Україна у перші повоєнні роки 1945 – 50 –х рр»; продовжити формування та закріплення навчальних компетентностей учнів: установлювати хронологічну послідовність подій періоду, застосовувати та пояснювати основні поняття і терміни; працювати з картою, порівнювати повсякденне життя різних верств населення держави, визначати причини, зміст і наслідки основних явищ і подій періоду; аналізувати та порівнювати внутрішню і зовнішню політику, визначати її результати та наслідки.
Очікувані результати: учні зможуть: набути та вдосконалити досвід роботи з різнорівневими тестовими завданнями; робити висновки; давати оцінку діяльності історичних постатей.
Тип уроку: контролю і корекції знань.
Обладнання: картки з тестовими завданнями.
I. Організаційна частина
Оголосити учням мету уроку та очікувані результати, пояснити правила виконання роботи, відповісти на запитання, що виникли в учнів, роздати тестові завдання.
II. Узагальнюючий контроль
Тестові завдання
ВАРІАНТ І
Україна в період повоєнної відбудови
1.1. Яку роль відіграла Україна в розгромі – німецько – фашистських окупантів? (Ключову)
2. Чи була Україна серед країн – засновниць ООН? (Так)
2.1. Чи була Україна членом Ради Безпеки ООН? (Так)
2. Скільки міжнародних угод уклала Україна у перші післявоєнні роки? (60)
3.1. Сума допомоги отриманої Україною від ЮНРРА на квітень 1948р.? (169млн. дол.)
2. З якими країнами виникли проблеми в питанні про кордони? (Польща, Чехословаччина, Румунія)
4.1. Яке питання стало проблемою між Україною та Польщею, Чехословаччиною і Румунією? (Переселення населення)
2. Чи остаточно було вирішено національні проблеми українців в зв’язку з питанням про кордони? (Ні)
5.1. Ким почали вважати себе українці після перемоги над фашистами? (народом – переможцем)
2. Скількох людей було засуджено після повернення із фашистського рабства? (Кожен 4-й)
6.1. Як радянські чиновники відносилися до людей, які перебували в окупації? (З підозрою)
2. У чому Сталін та його найближче оточення обвинувачували українців? (У націоналізмі)
7.1. Як населення називало вибори 1947р.? («Виборами без вибору»)
2. Який п’ятирічний план став планом відбудови? (4-й)
8.1. Роки п’ятирічки відбудови? (1946 – 1950рр.)
2. Якою була найважливіша проблема періоду відбудови? (Кадрове забезпечення)
9.1. Які стимули використовувала влада для заохочення трудящих до продуктивної праці? (Моральні)
2. Якою була одна із значних проблем для людей у післявоєнний час? (Житлова)
10.1. Чи реальним у житті людей був матеріальний достаток після скасування карткової системи? (Ні, бо у три рази збільшилися ціни)
2. За рахунок чого виживала більшість селян у повоєнні роки? (Підсобного господарства)
11.1. Чи досягло сільське господарство довоєнного рівня? (Ні, приблизно 92 відсотки)
2. Трагедія 1946 – 1947 років була голодом чи голодомором? (Голодом)
12.1. Що означає дата – квітень 1945 рік? (Україна – спів засновниця ООН)
2. Що означає фраза «економити на сірниках»? (Дріб’язкова економія)
ВАРІАНТ2
Радянізація західних областей України
1.1. Що означає дата 8 – 10 березня 1946р.? («Саморозпуск УГКЦ»)
2. Що означає дата квітень – липень 1947р.? («Операція Вісла»)
2.1. Чи довіряла радянська влада місцевим кадрам у проведенні радянізації? (Ні)
2. Який курс було взято на забезпечення кадрами процесу радянізації? (Завезення із східних регіонів)
3.1. Яка нова галузь індустрії з’явилася у Прикарпатті? (Хімічна)
2. На скільки відсотків зросла промисловість Західної України до початку 50-х років? (На 230%)
4.1. Чи всі селяни Західної України підтримували колективізацію? (Ні)
2. Головна мета культурних перетворень у Західній Україні? (Комуністична ідеологія)
5.1. На що була спрямована національна політика в Західній Україні? (На асиміляцію українців у російському середовищі)
2. Якою була умова можливої опіки з боку держави над УГКЦ? (Допомога в ліквідації УПА)
6.1. Яким було рішення Собору УГКЦ весною 1946р.? (Скасування Берестейської унії – ліквідація УГКЦ)
2. Чи зникла точно і назавжди УГКЦ? (НІ, відновлена у 1989р.)
7.1. Що було основною перешкодою радянізації в Західній Україні? (Діяльність ОУН – УПА)
2. Яку організацію ОУН очолювала Катерина Зарицька? (Український червоний хрест)
8.1. Як оцінював С. Бандера підпільну боротьбу у Західній Україні? (Як визвольну революцію)
2. Які способи боротьби проти ОУН – УПА використовувала радянська влада? (Силові, агітацію, пропаганду)
9.1. Хто був командиром УПА? (Роман Шухевич)
2. На який час припадає остаточна поразка ОУН – УПА? (Початок 50-х років)
10.1. Яку концепцію впроваджувала в життя польська комуністична влада? (Національно – єдина держава)
2. Які плани щодо українців виношувала польська влада? (Переселення на «повернені спустошені землі»
11.1. Як була названа операція по переселенню українців? («Вісла»)
2. Яким було відношення радянського керівництва до операції «Вісла»? (Повна байдужість)
12.1. Скільки українців було переселено (депортовано) поляками? (141тис.)
2. Яку політику проводили поляки на землях, звільнених від українців? (Політику повної полонізації)
ВАРІАНТ3
Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х років
1.1. Коли почалося відновлення системи народної освіти в Україні? (Відразу після звільнення)
2. За яким принципом забезпечувалася система освіти? (За залишковим)
2.1. Коли було відновлено довоєнну мережу шкіл? (До 1950р.)
2. До якої обов’язкової освіти держава перейшла у 1953р.? (Семирічної)
3.1. Яке завдання продовжувала виконувати освіта в післявоєнній час? (Комуністичного виховання та русифікації)
2. Які вимоги ставила держава перед вищою освітою? (Задоволення потреб економіки)
4.1. Чому і які у вишах Західної України існували проблеми для студентів та викладачів? (Боротьба держави з національно – визвольним рухом)
2. Якою мовою відбувалося викладання в українських вишах? (Російською)
5.1. Яка установа була головною науковою установою в Україні? (АНУРСР)
2. Хто керував АНУРСР? (О. Палладін)
6.1. Хто створив наукову школу нових методів зварювання? (Є. Патон)
2. Яку першу експериментальну установку було створено в 1946р.? (Атомний реактор)
7.1. Хто створив всесвітньовідому терапевтичну школу? (М. Стражеско)
2. Назвати відомого вченого офтальмолога. (В. Філатов)
8.1. Що в сфері науки було породжено тоталітарною системою і віддзеркалювало «вождізм»? («Лисянківщина»)
2. Що проголошувалося державою в сфері науки ворожим і антинародним? (Все, що не відповідало інтересам комуністичної влади)
9.1. До яких наслідків мали привести обвинувачення у буржуазному націоналізмі? (До репересій)
2. Яку науку було зруйновано діяльністю Т. Лисинка? (Генетику)
10.1. Як називалася політика офіційного тиску на творчу інтелігенцію? (Жданівщина)
2. Як називалася діяльність яка контролювала літературну творчість? (Цензура)
11.1. Яка тема характеризувала творчість більшості українських художників? (Тема ВВ війни)
2. Скільки кіностудій діяло в Україні до початку 50-х років? (Три)
12.1. Яка теорія проповідувала байдуже ставлення до історії свого народу, відсутність патріотизму? (Космополітизм)
2. За яких умов могли друкуватися українські письменники і поети? (На замовлення влади)
Урок№15 Клас 8 – А, Б. Дата___________Вчитель_______________________________
Тема: Національно-визвольні повстання українського народу в 20-30 рр. ХVII ст.
Тип уроку :Комбінований
Мета : Дізнатися про основні визвольні повстання українського народу та оцінити їх роль у становленні української державності
Завдання
1 повторити вивчений матеріал;
2 удосконалити навички самостійної роботи з підручником;
3 освоїти основні питання теми;
4 навчитися критично ставитися до відеоматеріалу.
Обладнання уроку
Зображення козацьких клейнод, портети історичних діячів періоду, пісні про козаків
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми
Доброго ранку, шановні учні! Сьогодні ми продовжимо розглядати становище українських земель у 17 ст., а саме: ми вивчимо тему "Національно-визврольні повстання українського народу".
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Актуалізація опорних знань
1. Назвіть, які причини та наслідки мали перші козацькі повстання у 90-х pоках XVI ст.?
2. Розкажіть про соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині XVII ст. у складі Речі Посполитої.
3. Якими фактами можна підтвердити, важливість запорозького козацтва як чинника суспільного життя України 16- 17 століття?
40-тисячне козацьке військо після Хотинської війни повернулося на українські землі. Але це не було однозначно перемогою українців. Можна сказати, що козаки, з іншого боку, отримали поразку. Сиґізмунд III, хоч і давав запорожцям перед початком війни обіцянки, та вони не були в результаті виконані. У жовтні 1621 р. польським урядом залишено в реєстрі тільки 3 тис. козаків, решту майже примусово повернули до своїх колишніх панів та старост. Жодних обіцяних за участь у війні грошей козаки не отримали.
Більшість козаків, яких було нахабним чином виключено з резерву, повернулися жити до панських маєтків на Київщині, вони вирішили зберігати військовий устрій і відмовлялися підпорядковуватися панським «старосткам» та королівським урядникам. Таке явище отримало назву «покозачення» селян і міщан. Вони самовільно відмовлялися від порядків підпорядкування панам, бажаючи зберігти самостійність і незалежність.
У склад «самовільного» козацтва прибували реєстровці через причину незадоволення нахабною панською поведінкою. Поки козаки воювали, пани розоряли і грабували їх господарства.
Польська влада намагалася перешкодити козакам організовувати військові походи проти татар і турок. Запорожці були обурені таким станом справ і відмовлялися дотримуватися умов Хотинської угоди. Ватажки повстань: Тарас Трясило , Іван Сулима , Яків Острянин , Дмитро Гуня
Робота з класом :
1. Коли було укладено Хотинську угоду?
2. Між ким було укладено Хотинську угоду?
3. Як інакше вона називається?
4. В чому вона полягала?
Запорожці просили владу про скасування Берестейської унії та про узаконення православної церкви. Річ Посполита байдуже ставилася до таких прохань.
Учитель розповідає про польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
Опорний текст
Куруківська угода:
1. Козаки не мали надалі права вчиняти будь-які походи (як морські так і сухопутні) без дозволу польського короля, як не мали права самі вести переговори з сусідніми державами;
2. Козацький реєстр скорочувався до 6 тисяч козаків, які повинні були виконувати обов'язки прикордонної варти - з них одна тисяча повинна була жити на Запоріжжі, а решта перебувати на кордонах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств в готовності виконувати вказівки влади;
3. Всі не увійшли до реєстру, зобов'язані повернутися в той суспільний стан, в якому вони перебували до прибуття в Запоріжжі;
4. Козаки вписані до реєстру користувалися «козацькими вольностями»: особистою свободою, правом бути судимими своїм військовим судом, займатися звіриним і рибних промислів та торгівлі;
5. Козаки в реєстрі повинні були одержувати грошове платню;
6. «Старшого» над козаками призначало польська держава;
7. Ті козаки, що проживають на королівських землях, залишаються як були, ті ж, хто жив на землях духовенства чи шляхти, міг залишитися на них лише з дозволу власників і лише в якості їх підданих. Якщо ж козак не погоджувався підкорятися цьому - то він повинен був залишити ці землі протягом 12 тижнів.
Запис у словнички:
Куруківській договір (пол. Ugoda kurukowska) – договір між польським коронним гетьманом Станіславом Конецпольським і запорізькими козаками, укладений в жовтні 1625 в урочищі Ведмежі Лози біля озера Курукового. Іноді також іменується як «договір у ведмежих лозах».
Запис у словнички:
Сулима Іван Михайлович (? -1635) – гетьман нереєстрових козаків. У 1635 році захопив і зруйнував польську фортецю Кодак (перед дніпровськими порогами).
Доля фортеці Кодак
В околицях Старого Кодака багато історичних місць. Це і стоянки стародавньої людини, і козацьке меморіальне кладовище, п'ять курганів, а також основний пам'ятник краю - фортеця Кодак. Твердиню давно кинули напризволяще, захистивши тільки на папері.
Найсуттєвішими нагадуваннями про колишню славу залишаються земляні валуни-стіни і кімната-музей в сільському будинку культури. „Експонати збирали всім світом, - розповіла директор будинку культури села Старі Кодаки Ніна Протопопенко. - Мешканці села знаходили старовинні речі прямо на території фортеці. Серед музейних цінностей - кетмень 1770 року, вишиті рушники, яким по 100-150 років, предмети побуту з землянок, що знаходилися в межах козацького поселення”. Експозицію прикрашають старі фотографії лоцманів, які кілька століть тому проводили човна через небезпечний Кодацький поріг. Спогади про ті часи вміщаються в одній невеликій кімнаті. „Хочеться розширити музей, але поки такої можливості немає, - скаржиться директор сільського клубу. - А під вибори і картини доводиться знімати, на їх місце вивішують фотографії кандидатів у президенти або в депутати”.
Третя частина фортеці - земляні стіни. Але на місці козацького селища розташувався гранітний кар'єр, який зараз не функціонує. „Я і історики Дніпропетровська боролися, щоб закрили кар'єр, - розповіла „24” Ніна Протопопенко. Тільки після численних прохань тут було встановлено знак „Пам'ятник історії республіканського значення фортеця Кодак. Знаходиться під захистом держави”. Але навіть це попередження не лякає варварів. На залишках твердині люди влаштували зону відпочинку. І зараз замість могутніх стін на валунах підносяться гори сміття, а стіни кар'єра розмальовані сучасним графіті.
На екскурсії в маленький місцевий музей і до руїн приїжджають поляки, литовці, учні дніпропетровських шкіл і вузів. Але туристи тут не затримуються надовго - їм нема де зупинитися.Що говорити, якщо сам музей знаходиться на балансі Новоолександрівської сільради, і на його розвиток грошей не виділяють. Ніна Протопопенко підтримує експозицію своїми силами: «У мене є багато ідей з приводу реставрації фортеці. Можна повністю відтворити споруди та побут тих часів: наприклад, поставити курені і спорудити хоча б частину фортеці, - мріє Ніна Протопопенко. - От тільки коштів для цього катастрофічно не вистачає », - нарікає директор будинку культури. Самостійна робота учнів
Про козацьке повстання 1637—1638 pp. та прийняття „Ординації Війська Запорозького” учні розповідають самостійно за допомогою матеріалу підручника.
Домашнє завдання
1. Повторити матеріал за відповідним параграфом підручника.
2. Створити кросворд або презентацію на тему "Культура українських земель 15 та 16 століття"
Немає коментарів:
Дописати коментар