І завжди, як тільки тебе я згадаю,
Бідну мою душу стогін розтинає,
Рідна Буковино!
М.Емінеску
Народився в селі Іпотешти Ботошанського повіту (Румунія) у сім’ї дрібного поміщика.
Навчався в гімназії в Чернівцях. У 1869-1873 рр. Проживав у Відні і Берліні, був вільнослухачем Віденського університету. З 1874 р., повернувшись на батьківщину, працював в Яссах бібліотекарем, інспектором народних училищ. В 1877 р. переїхав до Бухаресту, де працював у консервативній газеті «Тимпул». У 1883 р. захворів на важкий душевний розлад.
Перший вірш опублікував у 1866 р. В поезії Емінеску важливе місце займають романтичні антитези добра і зла («Ангел і Демон»), мистецтва і життя («Венера і Мадонна»), любові земної і любові «досконалої», ідеальної (поема-казка «Мирон і блискуча красуня») та інші.
В останні роки свого життя у ліриці Емінеску все частіше звучать мотиви самотності, відчаю, недоступності щастя. Один з кращих творів Емінеску філософсько-символічна романтична поема «Лучафер».
Творчість Емінеску збагатила румунську і європейську романтичну поезію, сприяла оновленню словника і ритміки румунської мови. З Емінеску завершується романтичний напрямок у румунській літературі. Його поезії відомі у багатьох країнах світу, деякі стали народними піснями.
Помер Мігай Емінеску 15 червня 1889 року у Бухаресті.
В Чернівцях пов’язане місце з життям М.Емінеску приміщення ЗОШ № 14 (колишня початкова школа, де поет навчався протягом 1858-1960 рр.); ЗОШ № 1 (колишня німецька гімназія, де поет навчався з перервами в 1860-1866 роках); будинок № 19 по вулиці Пумнула, де Емінеску жив на квартирі у професора Арона Пумнула, наглядаючи за його бібліотекою і де він написав перші свої поезії; будинок Аглеї Дроглі – сестри поета (вул. Університетська, 34).
Ім’я М.Емінеску носить одна з вулиць м. Чернівців.
На приміщенні Чернівецької середньої школи № 1
15 червня 1989 р. встановлено меморіальну дошку з барельєфом поета. Напис українською мовою сповіщає: «У цьому будинку у 1860-1863 роках навчався класик літератури румунського і молдавського народів Михаїл Емінеску» (автор - скульптор Микола Мірошниченко).
У 2000 р. в сквері на розі вулиць Університетської та Ватутіна встановлено бронзовий пам’ятник поету (автор Думітру Горшковський).
В краєзнавчому музеї діє кімната М.Емінеску.
Література:
ЕМІНЕСКУ М. Зневірений духом / Міхай Емінеску.- К., 1989.
ЕМІНЕСКУ М. Поезії / Міхай Емінеску.- К., 1952.
ЕМІНЕСКУ М. Поезії / Міхай Емінеску.- К., 1974.
ЭМИНЕСКУ М. Избранное / М.Эминеску.- Кишинев, 1980.
ЭМИНЕСКУ М. Лирика / М.Эминеску.- М., 1968.
ЕМІНЕСКУ Міхай // Буковина. Визначні постаті 1774-1918: біогр. довідник / авт.-упоряд. О.М. Павлюк.- Чернівці, 2000.- С. 175-176.
***
ЕМІНЕСКУ Міхай // Богайчук М.А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук.- Чернівці, 2005.- С. 93-94.
***
БОЖЕСКУ М. Своєрідність фантастичної прози М.Емінеску / Марінела Божеску // Матеріали студентської наукової конференції 14-15 трав. 2003 р.: гуманітарні науки.- Чернівці, 2003.- Кн. 3.- С. 335-336.
ЛЮТИК М. Не тільки унікальна подія, а й творчий подвиг / М.Лютик // Емінеску М. Лучафер: поема / М.Емінеску, пер. з рум. В.Колодія.- К., 2004.- С. 13-14.
МИХАЇЛ Емінеску // Глогорожечка: кн. для чит. дітей дошк. та молод. шк. віку.- Чернівці, 2003.- С. 152.
МІХАЙ Емінеску: [(1850-1889) - класик румунської та світової літератури] // Колодій В. З вогню і квітів: книга перекладів / Віталій Колодій.- Чернівці, 2008.- С. 341-343.
***
ЛІТЕРАТУРНО-меморіальний музей Міхая Емінеску // Інформаційні матеріали для слухачів школи молодого екскурсовода: курс «Основи краєзнавства».- Чернівці, 2005.-
С. 41.
ПАМЯТНИК класику румунської літератури поету Міхаю Емінеску // Чернівці: 100 відомих адрес: довідник туриста-краєзнавця / Наталя Шевченко.- Чернівці, 2007.- С. 46.
ПОГРУДДЯ Міхая Емінеску // Заполовський В. Пам’ятники Чернівців = Denkmaler von Czernowitz / В.Заполовський, С.Осачук, Н.Шевченко.- Чернівці, 2007.-С. 30.
***
Він з-поміж нас підняв свою зорю,
з-поміж людей у горде високостя.
І він прийшов назавжди, а не в гості –
сказав собі: «Горю, та не згорю!»
В.Вознюк «Зоря Михая Емінеску»
БОГАЙЧУК М.А. Геній румунської поезії / М.Богайчук // Буковина.- 2000.- 14 січ.
БУРБАН В. Усе, що хотів сказати, сказав до 33 років / В.Бурбан // Дзеркало тижня.- 2005.- 22 січ. (№ 2).- С. 13.
ГАФІЙЧУК Г. Ще одна помилка біографів Емінеску / Г.Гафійчук // Буковин. віче.- 2003.- 22 жовт.
ГУСАР Ю. 15 січня народився видатний румунський поет Міхай Емінеску (1850-1889) // Юхим Гусар // Вечірні Чернівці.- 2008.- 10 січ. (№ 2).- С. 9.
ЛУЧКАНИН С. Незгасне сяйво зорі Емінеску: [літ. вечір в Буд. письм.] / С.Лучканин // Літ. Україна.- 2008.- 27 берез. (№ 12).- С. 2.
МІНТЕНКО М. Переспіви з М.Емінеску / М.Мінтенко // Буковин. віче.- 2007.- 18 лип. (№ 52).- С. 2.
НАЙВІДОМІШІ випускники ЗОШ № 1: [Міхай Емінеску (1850-1889)] // Свобода слова.- 2008.- 21 серп. (ч.32).- С. 17.
ПЕРНАЙ Н. У Новоселиці відкрито пам’ятник Міхаю Емінеску: [автор - скульптор з Румунії Іон Єремеску] / Н.Пернай // Свобода слова.- 2003.- 4 лип. (ч. 67).- С.2; Час 2000.- 2003.- 4 лип. (ч. 27).- С. 3.
РОМАНЕЦЬ О. У вінок шани Лучаферові / Олекса Романець // Буковин. журнал.- 2000.- № 1-2.- С. 161-163.
РОСИНСЬКА О. Кузня на Рудольфпляц і толока на вулиці Емінеску / О.Росинська // Свобода слова.- 2007.- 11 жовт. (№41).- С. 18.
САНДУЛЕСКУ Р. М.Емінеску – син двох народів: [«Дні Міхая Емінеску в Чернівцях»] // Буковин. віче.- 2005.- 21 січ.
СКОРОМОВКА Л. «Світло зірок злилося: Тарас Шевченко та Міхай Емінеску» // Доба.- 2005.- 24 берез. (ч. 12).- С. 4.
ФЕЩУК Н. Незгасна мить поезії Емінеску / Н.Фещук // Чернівці.- 2005.- 21 січ. (№ 3).- С. 13.
***
ВОЗНЮК В. Зоря Михая Емінеску: [поезія] / В.Вознюк // Буковин. журнал.- 2000.- № 1-2.- С. 169.
МИХАИЛ Эминеску: [вірш] // Фоменко В. Земная связь.- Чернівці, 2004.- С. 24.
ТОБІ, Емінеску: [вірш] // Васкан В.В. Спів душі.- Чернівці, 2006.- С. 147.
***
15 ЧЕРВНЯ – 120 років з дня смерті румунського і молдавського поета-романтика Міхая Емінеску (справжнє Емінович) (1850-1889) // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 р.): бібліогр. покажчик.- Чернівці, 2008.- С. 155-159.
